Євроклуб

Шановні колеги!

 

Вітаємо Вас на сторінках

 

нашого Євроклубу:

 

 

 

         День Європи в Україні відзначають у третю суботу кожного травня. Вперше заходи, присвячені цьому дню, проводилися в 2003 році.

                  Основою для появи цього свята стало підписання Декларації Шумана. Цей історичний документ був підписаний 9 травня 1950 року. Тоді в Парижі зібралися представники ряду європейських держав, які вирішили об'єднати свої сили для промислового розвитку та покращення виробництва військової техніки. Це стало фундаментом створення глобальної структури, яка пізніше втілилася в Європейському Союзі. Таким чином, провідні європейські країни змогли уникнути накопичення військового потенціалу один проти одного.

              Намагаючись інтегруватися в європейське співтовариство, Україна і почала відзначати День Європи.  У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Україна – єдинна держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи.

 

 

Перелік заходів,

 

рекомендованих для загальноосвітніх

 

навчальних закладів до Дня Європи

 

Для початкової школи ми пропонуємо провести наступні заходи:

 

·         тематичні уроки, виховні години

·         тренінги щодо прав дитини, толерантності,  

·         віртуальні подорожі столицями європейських країн

·         свята «Ми маленькі українці!», «Хай сонечко сяє всім дітям Європи!»

·         музичний вернісаж «Європейські мотиви»;

·         усний журнал « Ми-діти твої Європо!»;

·         інсценування відомих європейських казок

·          конкурс малюнків;

·         створення колажу «Європа очима дітей» тощо

 

Учні середньої школи можуть бути залучені як до волонтерської діяльності так і до масових заходів як то:

·         ЄвроКВЕСТ;

·         конкурси фотоколажів та малюнків «Ми подорожуємо Європою», «Багатолика Україна в багатоликому світі», «Україна – держава європейська»;

·         організація класного/шкільного куточка/музею країн;

·         фестиваль-конкурс повітряних куль з прапорами Європи;

·         вистави за мотивами п’єс відомих європейських та українських письменників;

·         ігри-вікторини на європейську тематику;

·         благодійний ярмарок-презентація національних кухонь європейських країн

Учні старших класів можуть брати участь у заходах більш масштабніших:

·         флеш-мобах;

·         арт-майданах;

·         фестивалях: живих скульптур «Жива Європа», «Чудеса світу», «Чудеса України»;

·         конкурсах європейських танців;

·         музичних фестивалях;

·         літературно-музичних журналах;

·         лицарських турнірах;

·         програмах та проектах, які реалізуються ЄС в Україні;

·         спортивних змаганнях,

·         віртуальних подорожах до Європи;

·         конкурсах читців західноєвропейської поезії;

·         проведенні он-лайн дискусій;

·         зустрічах з представниками громадських організацій;

·         конкурсах графіті  європейської тематики;

·         висадці символічної квіткової клумби на тему «Україна – європейська держава»; 

·         дискусіях, дебатах, «круглих столах»;

·         написання есе для шкільної газети.

Заходи в школах сприятимуть:

·         формуванню в учнів уявлення про міжнародні документи, що розкривають загальну стратегію України по відношенню до Євросоюзу, власної обґрунтованої позиції щодо вступу в ЄС;

·         розвитку в учнів власних суджень щодо місця України в Європейському суспільстві;

·         аналізу геополітичного розташування України спільній з Європою історії, розвиткові культури;

·         підвищенню мотивації до вивчення мов європейських країн,

·         вихованні почуття відповідальності, гідності, патріотизму та любові до власної історії, традицій, звичаїв народу.

 

 

 

 

 

Учитель сучасної української школи повинен знати:

• стратегії розвитку сучасної освітньої політики ЄС у сфері педагогічної освіти;

• основні культурні цінності та принципи педагогічної діяльності в умовах євроінтеграції;

• сутність та основні характеристики феномену європейського виміру в шкільній та

педагогічній освіті;

• шляхи й механізми формування загальноєвропейського простору педагогічної освіти.

Учитель сучасної української школи повинен вміти:

• аналізувати провідні європейські документи та самостійно шукати нові знання щодо розвитку освіти в умовах сучасних інтеграційних процесів;

• виокремлювати спільне та особливе в розвитку педагогічної освіти Європейських країн;

• узагальнювати позитивний досвід та розпізнавати ефективні форми участі українських педагогів у процесах європейської інтеграції;

• знаходити і використовувати веб-ресурси з питань європейської інтеграції в педагогічній та шкільній освіті.

 

 

 

Корисні для вас посилання:

  •  
  • Сценарії та розробки уроків до Дня Європи
  • http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/stsenarii-do-dnya-evropi-.html
  • http://oipopp.ed-sp.net/taxonomy/term/3080
  • http://zatishne.dnepredu.com/uk/news-79-2941
  • http://libkor.com.ua/php/fulltext_files/002_Mu_evropeuci.pdf
  • https://www.google.com.ua/search?q=%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97+%D0%B4%D0%BE+%D0%B4%D0%BD%D1%8F+%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&ie=utf-8&oe=utf-8&gws_rd=cr&ei=ww7MV8nTOrPb6QSFiInIBw
  • http://ua.convdocs.org/docs/index-218094.html
  • https://www.google.com.ua/search?q=%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97+%D0%B4%D0%BE+%D0%B4%D0%BD%D1%8F+%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8&ie=utf-8&oe=utf-8&gws_rd=cr&ei=ww7MV8nTOrPb6QSFiInIBw
  • http://zdsova.at.ua/publ/scenarij_dnja_evropi/2-1-0-7
  •  

 

Відео  про  День Європи

  • http://beyond.ua/den-ievropi-v-ukrayini
  • https://www.youtube.com/watch?v=Vo1b01WOkrI
  • https://www.youtube.com/watch?v=cOVawS9DRsY
  • https://www.youtube.com/watch?v=sNpcJl17zVk

 

 

            У травні Україна відзначатиме День  Європи – свято миру і єдності на нашому континенті.

Це наше свято, бо ми – європейська нація. Україна є невід’ємною частиною європейської цивілізації ще з часів античних міст на берегах Чорного моря. Славні  рядки у історію Європи вписані нашими великими предками –  Володимиром Великим і Ярославом Мудрим. Серед джерел європейської демократії – козацька республіка

Богдана Хмельницького і  Конституція Пилипа Орлика.

Кров’ю батьків і дідів наших континент визволений від нацизму. Їх подвиг дав європейцям унікальний шанс покінчити зі старим розбратом, розпочати об’єднання народів навколо спільних цінностей нашої цивілізації.

Цей шанс побачили видатні політики Шарль де Голль, Уїнстон Черчілль, Конрад Аденауер, Робер Шуман. Вони  заклали основи майбутньої демократичної Європи, відкритої для всіх без винятку європейських націй. День Європи – це нагадування про сміливу мрію, яка  стала реальністю.

  Українська нація довела, що сповідує такі ж ідеали, як і інші вільні європейські народи. Разом з нами Європа відчула – її серце б’ється у Києві. 

Ми  визначили свій шлях у майбутнє. Ми бачимо Україну у  колі країн Об’єднаної Європи. Високі європейські стандарти дають людям можливість жити гідно,  вільно, заможно. Вони надійно захищають свободу та безпеку народів. Ми на власні очі бачимо успіхи  наших сусідів на європейському шляху. Нам під силу досягти не гірших результатів.

Вступ до Євросоюзу не захмарна мрія. Україна має власну “дорожню карту”, що веде до нього. Кожен наш крок на цьому шляху – це нові робочі місця, створені завдяки усуненню  бар’єрів на європейському ринку. Це європейські соціальні стандарти – наш орієнтир у визначенні рівня зарплат і пенсій, якості медицини і освіти. Це гарантії прав кожного громадянина і  правосуддя, справедливе для всіх. Кожен наш крок спрямований на  розкриття всіх можливостей нашої країни, на отримання нових шансів кожним із нас.

   Українці сильна і красива нація. Ми здатні зміцнити  спільний європейський дім, збагатити його своєю працею, прикрасити неповторною культурою. Все це збудеться!

  ( із виступу Президента України Віктора Ющенка на святкуванні Дня Європи у Києві, 2005р.)

 

 

Сучасна Європа показує усім країнам світу модель сумісного мирного існування багатьох народів, де кожен не тільки не втрачає свій особистий національний колорит, а ще й пишається ним.

Ця модель отримала назву „Європейський союз”. Шлях до нього був довгим, складним і тернистим.

І хоч надзвичайно важко Європа пережила тягар двох світових воєн, вона показала людству шлях майбутнього – шлях демократичного, правового, цивілізованого спільного існування багатьох держав.

А з чого ж все починалося?

 

 Історія західноєвропейської інтеграції. План Маршала. Головні чинники європейської інтеграції

Історія розвитку Європейського Союзу починається відразу після другої світової війни. Європейцям потрібно було пережити дві світові війни, перш ніж вони задумалися над необхідністю об'єднання своїх країн на зовсім нових засадах. Після отримання перемоги над фашистською Німеччиною в світі з'явилось дві супердержави: СРСР та США. Західна Європа побоювалась сили і величі Радянського Союзу і шукала шляхи протидії його військовій могутності. Саме тоді, у 1946 році Прем'єр-міністр Великобританії Уінстон Черчілль у своїй історичній промові в Цюріху (Швейцарія) заявив про необхідність створення "свого роду Сполучених Штатів Європи". Тоді пролунали такі слова: "Першим кроком у новій побудові європейської сім'ї має стати партнерство між Францією та Німеччиною. Лише таким чином Франція зможе повернути собі репутацію морального лідера Європи. Відродження Європи неможливе без духовної величі Франції та духовної величі Німеччини. Побудова Сполучених Штатів Європи має бути такою, щоб матеріальна міць однієї держави не відігравала визначальної ролі. Великі і малі нації є однаково важливими, а мірилом їхнього авторитету має стати спільний внесок у спільну справу." Ворожнеча і суперництво між Францією та Німеччиною багато віків були головною причиною більшості конфліктів у Західній Європі.

Влітку 1947 року почав діяти американський план Маршала, метою якого було сприяння прискореному відродженню економіки Європи.

Президент США Трумен і його адміністрація були переконані в тому, що економічне відродження Європи могло б стати ключовим фактором задоволення довгострокових стратегічних інтересів Сполучених Штатів. Динамічна економіка Сполучених Штатів вимагала розширення експорту та інвестування за кордоном, що, в свою чергу, було неможливо без відбудови основних країн-партнерів в Європі та їх інтеграції у систему світової торгівлі. Допомогу було запропоновано всім державам континенту, проте прийнята вона була лише тими країнами, які в подальшому стали називатися Західною Європою.

12 березня 1947 р. була вперше проголошена Доктрина Трумена, якою було закладено основи і прокладено шлях для надання програми американської допомоги післявоєнній Європі. Розробкою програми займалась спеціально створена група політичного планування під керівництвом Джорджа Кеннана. Зважаючи на це, у 1948 р. після майже року напружених дебатів Конгрес Сполучених Штатів ухвалив пропозицію генерала Маршала і прийняв Акт про Економічне Співробітництво (Есоnоmіс Соорегаtіоп Асt) - законодавчу основу Плану Маршала. Отже, відповідно до Плану Маршала, до 1952 р. в 16 країн Європи було спрямовано близько 13 млрд. дол. США у вигляді економічної та технічної допомоги. План Маршала став найбільшим досягненням американської дипломатії у післявоєнні роки. Він досяг успіху у відтворенні економічного зростання Західної Європи, стабілізації її демократичної політики. Уже на початку 1950 р. інфляцію у багатьох країнах було стримано, а обсяги європейської внутрішньої та зовнішньої торгівлі серйозно перевищували показники, очікувані на початку реалізації Плану Маршала. За чотири роки його реалізації валовий національний продукт західноєвропейських країн зріс майже на 32%: сільськогосподарське виробництво перевищило довоєнний рівень на 11%, а промислове виробництво - на 40%.

У 1948 році було створено митний союз країн Бенілюксу, який об'єднав Бельгію, Нідерланди та Люксембург. Починаючи з 1952 р. економіка Західної Європи вступила в період небаченого підйому, що тривав понад двадцять років.

Інтеграція набирала швидкості, але над Європою нависла тінь холодної війни. Новий військовий конфлікт здавався неминучим. За цих умов прийшло розуміння необхідності прийняття заходів, аби уникнути помилок минулого і створити запоруку тривалого миру між недавніми ворогами. Творцями і передвісниками цього миру стали троє видатних людей -політичних і громадських діячів, яких Європі пощастило на той час мати в своєму "активі": французи Жан Моне і Роберт Шуман та німець Конрад Аденауер.

9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман оприлюднив Декларацію, яка започаткувала процес європейської інтеграції, в якій закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни передати управління виробництвом вугілля та сталі (тобто галузями промисловості, які на той час складали основу військової могутності держави) єдиному національному органу. Внаслідок такого об'єднання ключові ділянки військової промисловості мали перейти під спільний контроль, що унеможливлювало підготовку окремої країни до нової війни. Контроль мав здійснюватись "вищим органом" (прообразом Європейської Комісії).

Концепцію такого об'єднання розробив Жан Моне - "людина миру", який відіграв значну роль у звільненні Франції й Європи від фашистів. Вона дістала цілковиту підтримку канцлера Федеративної Республіки Німеччини Конрада Аденауера. Отже, відлік почався 9 травня 1950 року. Через 35 років на Міланському самміті в 1985 році було вирішено встановити цей день офіційним святом - Днем Європи.

Сьогодні                              Сьогодні - День Європи вважається символом миру та єдності. Це той день, коли всі європейці віддають шану їхнім спільним цінностям. День Європи, так само як і єдина європейська валюта (євро), прапор і гімн, є символом ЄС як політичної єдності. Але День Європи це також і хороша нагода відпочити під час святкових заходів і фестивалів, які наближають Європу до її громадян, а народи різних держав – один до одного.

 

Європейський гімн

У широкому значенні – це гімн не лише Євросоюзу, але й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев’ятої симфонії, яку Людвіг ван Бетховеном написав у 1823 році. У фінальній частині своєї симфонії Бетховен поклав на музику „Оду до радості”, написану у 1785 році Фрідріхом фон Шиллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, яку поділяв і Бетховен.

У 1972 році Рада Європи (той самий орган, який розробив дизайн європейського прапора) схвалила бетховенську тему „Оди до радості” у якості свого гімну. Відомому диригенту Герберту фон Караяну було доручено написати три інструментальні аранжування – із соло для фортепіано, для духових інструментів і для симфонічного оркестру. Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа.

    У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі національні гімни країн ЄС. Гімн ЄС – це утвердження спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей.

 

Європейський прапор

Офіційним прапором Європейського союзу у 1996 р. було визнано символ, що має коло з дванадцяти зірок на блакитному фоні (власне, він запозичений із символу, який був прийнятий Радою Європи ще 8 грудня 1955 р.). Згадаємо, що саме у 1986 р. до складу Європейського Союзу входило 12 країн. Проте, незважаючи на подальші "розширення", кількість зірок, що символізує довершеність та повноту, завжди залишатиметься незмінною.

 

 

Top-10 університетів Європи за версією US News

Відоме американське видання US News склало список топ-10 світових університетів, розташованих в Європі, ранжируваних на основі академічної репутації та дослідницької діяльності.

10. KU Leuven

Заснований в 1425 році KU Leuven є одним з найстаріших університетів у Європі та найбільшим у Бельгії. KU Leuven пропонує свої програми на кампусах, розташованих в 11 бельгійських містах.

9. University of Manchester

В університеті Манчестера навчаються студенти з 154 країн. Британський університет заявив про те, що приймає більше іноземних студентів, ніж будь-який інший ВНЗ у Сполученому Королівстві.

8. University of Munich

У Мюнхенському університеті навчається 50 542 студентів. В університеті, який може простежити своє коріння, починаючи з 1472 р. студенти можуть вивчати гуманітарні науки, право, економіку, соціальні науки та медицину, а також інші предмети.

7. Pierre and Marie Curie University - Paris 6

Pierre and Marie Curie University - Paris 6 навчає 34 000 студентів, 20 відсотків з яких є іноземними. Установа може похвалитися сотнею науково-дослідних лабораторій.

6. University of Edinburgh

Університет Единбурга, розташований в столиці Шотландії, має три коледжі, що включають 22 школи. Студенти можуть вивчати право, економіку, богослов’я та хімію, а також інші предмети.

5. Swiss Federal Institute of Technology Zurich

Швейцарський федеральний технологічний інститут Цюріха заснований в 1855 році і є провідним навчальним закладом техніки та природничих наук. ВНЗ навчає більше 18 500 студентів з більш ніж 110 країн.

4. University College London

Розташований в самому серці столиці Британії Університетський коледж Лондона також має кампуси в Австралії та Катарі. У 1878 році університет став першим в Англії, який визнав права жінок-студенток на рівних умовах з чоловіками.

3. Imperial College London

Imperial College London фокусується на природничих науках, техніці, медицині та бізнесі. Університет навчає 14 700 студентів та магістрантів з більш ніж 125 країн.

2. University of Cambridge

Кембриджський університет, який має більш ніж 18 000 студентів, був заснований в 1209 році. Серед людей, пов’язаних з Кембриджем, лауреатів Нобелівських премій більше, ніж пов’язаних з будь-яким іншим навчальним закладом.

1. University of Oxford

Оксфордський університет був заснований в 1096 році і є найстарішим університетом англомовного світу. ВНЗ має більш ніж 22 000 студентів, у тому числі 11 703 студентів та 10 173 магістрантів і докторантів, повідомляється на сайті університету.

 

Освіта за кордоном

( матеріали з сайту http://osvita.ua/)

 
 
 

Навчання за кордоном: з чого почати?

Прийняти рішення чи варто вчитися за кордоном, де саме, коли і як - простіше, ніж ви думаєте!

Велика кількість програм і напрямів навчання за кордоном, а також кроків, які необхідно зробити, перш ніж насправді відправитися за кордон може викликати у багатьох ускладнення при виборі чіткого плану дій. Наведені нижче п'ять кроків допоможуть вам завчасно спланувати вашу освіту за кордоном.

Крок 1. Вирішіть для себе – чи підходить Вам навчання за кордоном?

Звичайно, освіта за кордоном це дуже привабливо, але чи підходить вона для вас? Для початку поставте собі кілька запитань: Чи подобається вам подорожувати в незнайомих місцях? Чи буде вам комфортно без сім’ї та друзів? Чи сподобається вам вивчати нову культуру? Чи допоможе вам навчання за кордоном сформуватися академічно, професійно і особистісно?

Якщо ви відповіли «так» на всі або майже всі запитання, освіта за кордоном, швидше за все, є найкращим вибором для вас. Якщо на багато запитань ви відповіли «ні», можливо, вам саме час провести чесний самоаналіз, перш ніж продовжувати рухатися в цьому напрямку.

Реальність така, що навчання за кордоном є унікальною і в чомусь авантюрною можливістю спробувати щось нове і вирости як студент і як особистість, що супроводжується такими викликами як вихід із зони комфорту і перебування далеко від сім'ї та друзів.

Крок 2. Прийміть рішення, де і коли вчитися за кордоном

Існує так багато варіантів, куди можна поїхати вчитися, що вибір може бути досить важким. Для початку краще зменшити кількість географічних напрямків, що вас цікавлять найбільше, а потім прийняти рішення. Наприклад: Ви б віддали перевагу навчанню на периферії або в мегаполісі? Ви хочете вчитися в англомовному або в іншому мовному середовищі? Чи важливо для вас на вихідних подорожувати?

На підставі ваших відповідей, ви швидше усвідомлюєте ті умови, які очікуєте від майбутнього місця навчання. Тепер його залишилося тільки знайти!

Після вибору місця навчання прийшов час вирішити, коли ви хочете вчитися за кордоном. Зазвичай, найкраще, планувати своє навчання заздалегідь: за дев'ять місяців-рік, якщо не раніше. Багато освітніх програм вимагають подавати заявки, принаймні, за шість місяців до їх початку, тому якщо у вас буде дев'ять місяців-рік в запасі ви зможете спокійно знайти і вступити на обрану програму.

Крок 3. Вибір програми навчання за кордоном

Тепер, коли ви вирішили, де і коли ви хочете вчитися, потрібно знайти програму. Існує кілька типів програм, які ви зможете вибрати, починаючи від короткострокових літніх і до програм повного академічного року.

Під час пошуку можливих варіантів, важливо контактувати безпосередньо з представниками програми щоб дізнатися більше, що вони пропонують, за якою ціною і які послуги включені у вартість навчання, наприклад, зустріч у аеропорту, проживання і т. ін.

Крок 4. Поговоріть з батьками

Поговоріть зі своїми батьками про те, чому, коли і де ви хочете вчитися за кордоном. Рішення про навчання за кордоном найчастіше є сімейним рішенням, і відкрита розмова з родиною може допомогти і вам, і вашим батькам спланувати ваше навчання найкращим чином. Важливо прийти до розмови підготовленим і бути готовим відповісти на запитання батьків.

Що потрібно продумати і обговорити з батьками.

Міжнародний досвід може бути великим плюсом для вашого резюме, коли прийде час влаштовуватися на роботу. На сучасному глобальному ринку праці міжнародний досвід та зарубіжні стажування під час навчання дуже цінні: студенти розвивають нові навички і збільшують мережу професійних контактів.

Перебування за кордоном часто призводить до більш високого рівня зрілості і особистої незалежності. Студенти дізнаються багато нового про себе, а також і те, на що вони здатні, проживаючи в іншій країні.

Навчання за кордоном є унікальним досвідом, який буває один раз у житті. Ви можете відвідати іншу країну в будь-який час життя, але жити в іншій країні - це унікальна можливість, яка не завжди є у тих, хто не є студентом.

Занурення в іншомовне середовище це відмінний спосіб вивчити або покращити знання іноземної мови.

На які запитання потрібно відповісти насамперед

На які програми ви звертаєте найбільшу увагу? Чи можна після ознайомлення з програмою через інтернет або через консультантів сказати, що її студенти в минулому мають добрі результати і досвід?

Чи є країна і місто призначення безпечним місцем для життя? Який рівень злочинності в місті призначення? На яких умовах надаються медичні послуги?

Які види житла вам доступні? Чи будете ви самостійно шукати житло або в цьому вам допоможе програма? Що вам більше до душі - проживання в гуртожитку або в родині? Які ваші варіанти, і яка їх вартість?

Який курс валют і середня вартість життя? Скільки ви плануєте витратити на подорожі, розваги тощо? Чи надаються стипендії? Зрештою, чи можете все це собі дозволити?

Крок 5. Фінансування навчання за кордоном

Фінансування навчання за кордоном викликає багато запитань у багатьох студентів та їхніх батьків, однак грабувати банк не потрібно. Насправді, багато студентів можуть звернутися за фінансовою підтримкою, такою як різноманітні стипендії та гранти. При виборі варіантів фінансування важливо почати пошуки заздалегідь і використовувати одночасно кілька ресурсів для пошуку фінансової допомоги.

Якщо у вас вже є кошти на навчання, потрібно починати планувати ваші закордонні щоденні витрати. Плануючи свій бюджет, визначте, на що варто витрачати гроші, а на що ні. Наприклад, якщо ви не можете дозволити собі все з вашого списку побажань, подумайте, що для вас найважливіше, накупити масу сувенірів або подорожувати вихідними до інших міст?